Малая Южная железная дорога

Газета «Соціалістична Харківщина»,31.10.1945, №216 (7089)

Малу Південну залізницю зима застала зненацька. А ще на початку жовтня міський комітет КП(б)У зобов'язав ряд будівельних організацій і управління Південної залізниці до кінця жовтня закінчити підготовку її до зими.

Проте, будівельні організації та Управління Південної несерйозно поставились до цієї справи.

Приміщення вокзалу не засклено, центральне опалення не встановлено, не закінчено будівництва і утеплення паровозного депо. Ворота збиті наспіх, не зачиняються, витяжна труба депо зроблена невірно, водогону немає. Промивку паровоза доводиться робити надворі, що забороняється правилами технічної експлуатації.

На вимоги керівництва Малої Південної прискорити закінчення робіт начальнпк п'ятого будуправління ОБМЧ-26 роздратовано відповідає:

— Куди ви поспішаєте! До зими ще далеко…

Не краще виконують свої обов'язки залізничники, а між тим, хто як не вони повинні дбати про свою Малу Південну. Третя вагонна дільниця збудувала для Малої Південної браковані вагони. Рами перекошені, розсохлися. Засклити їх неможливо. Внутрішнє устаткування вагонів неякісне, і все ж без найменшого почуття сорому, бракороби вимагають вид начальника Малої Південної тов. Кравченка підписати акт про прийом цих вагонів як доброякісних.

Колійці третьої дільниці служби колії (начальник тов. Кулик) повинні були завезти на полотно вузькоколійки баласт, шпали, покласти підкладки під рельси, капітально відремонтувати все полотно, але до цього часу нічого не зроблено. Сам начальник Південної тов. Даниленко був свідком, коли під час руху поїзду від станції Парк до станції Лісопарк вагони шість разів сходили з колії. Тут же були дані обіцянки і запевнення, та, коли другого дня тов. Кравченко звернувся за обіцяною допомогою, в Управлінні розвели руками.

Ми звернулися до заступника начальника Південної тов. Дмитрюка з запитанням, як Південна забезпечує готування до зими дитячої залізниці.

— Все, що спроможні —робимо, — відповів тов. Дмитрюк.

Як бачимо, в цьому питанні тов. Дмитрюк дуже «скромно» оцінює свої можливості. Осторонь підготовки Малої Південної до зими стоять міськком і ленінський райком ЛКСМУ.

Скажемо коротко: дуже швидко забули свої урочисті зобов'язання керівники Південної, ОБМЧ і комсомолу. Не до лиця це радянським працівникам.

Є. ЗАЛЕСЬКИЙ.

( «Соціалістична Харківщина», 14.10.1945, №204 (7077))

Минуло два місяці роботи дитячої залізниці — Малої Південної. За цей час її відвідало понад 8 тисяч Харків'ян —дітей і дорослих, екскурсантів з периферії.

Уже закінчили короткотермінові курси 70 юних залізничників: 28 паровозників, 42 чол. обслуговуючого персоналу. Днями відбудеться ще один випуск — 120 чоловік.

Дирекція залізниці готується до нового набору 300 курсантів—учнів харківських шкіл. Крім практичних, двічі на тиждень, учні проходять і теоретичні заняття.

При залізниці організується спеціальний технічний кабінет.

Газета «Соціалістична Харківщина», 07.08.1945, №155 (7028)

4 серпня відбулося урочисте засідання партійних. радянських і громадських організацій м. Харкова разом з управлінням, дорпрофспілкою і стахановцями Харківського залізничного вузла, присвячене Сталінському Дню залізничника.

Засідання відкрив секретар Харківського обкому КП(б)У тов. Чураєв.

Перші слова привітання учасники опорів присвятили великому вождеві .народів товаришу Сталіну. Зал стоячи бурхливими оплесками вітав Генералісимуса.

Доповідь про Сталінський День залізничника зробив генерал-директор тяги 3 рангу начальник залізниці тов. Даниленко.  

Учасники зборів надіслали привітальну телеграму на ім'я голови Раднаркому УРСР і секретаря ЦК КП(б)У тов. Хрущова і рапорт Наркому шляхів генерал-лейтенанту тов. Ковальову. Залізничники поклялись ще більше кріпити військово-економічну .міць вашої радянської Держави.

Після зборів відбувся великий концерт.

В неділю зранку тисячі харків'ян вирушили в міський парк імені Горького, щоб разом з транспортниками Південної відзначити 10-річчя Всесоюзного Сталінського Дня залізничника. На алеях і майданах гарно прибраного парку — натовпи святково зодягнених людей. Грає музика.

Виставка «Досягнення залізничного транспорту» привернула загальну увагу. Численні експонати — діаграми, фото, карти, наочно розповідають про виробничі досягнення і трудові подвиги залізничників в мирний час та в період Великої Вітчизняної війни. Виставка знайомить також з рекордами. передових людей нашої Південної, новаторами виробництва.       Тут же, в парку, харків'яни були свідками знаменної події — відкриття Малої Південної залізниці.

На майдані перед вокзалом мітинг. Звучать слова привітання, промовці згадують труднощі, які переборено на шляху до відродження дитячої залізниці.

Голова міськвиконкому тов. Селіванов запрошує учасників мітингу на перон. На коліях — свіжо пофарбований паровоз, гарний пасажирський вагон. Гості займають місця.

13 годин 56 хвилин. Серед урочистої тиші лунають два дзвоники. Головний кондуктор Гарік Залевський вручає жезл машиністу Анатолію Сапегіну.

Веселий свисток паровоза, і поїзд під звуки музики плавко рушає в місця, везучи щасливих пасажирів, на долю яких випало першими їхати в комфортабельному голубому вагоні.

На стадіоні «Динамо» відбулися масові спортивні змагання. Демонстрували свою майстерність легкоатлети — стрибуни в висоту з розбігу і з жердиною, метальники списа, стрибуни в довжину; виступали волейболісти, боксери, тенісисти та ін.

В парку був даний концерт силами артистів харківських театрів, колективів художньої самодіяльності. Були влаштовані масові ігри, весело кружляли в танцях пари.

Всесоюзний Сталінський День залізничників вилився у всенародне свято.

Газета «Соціалістична Харківщина», 05.08.1945, №154 (7027)

11 година дня. Над парком—синява, блискуча, немов емаль. В гущавині дерев — малинова квітка семафора. Ще далі, на світлій галявині — новеньке приміщення вокзалу. В ньому все вишукане: лінії стін, рисунок вікон, легкі верхівки покрівлі. На шпилі майорить червоний вимпел. На фронтові вокзалу .вирізьблені літери: ДЗ — Дитяча залізниця.

Перон. По-святковому вдягнені пасажири. Найстаршому з них років тринадцять. Як виблискують їх очі!

 – Наша станція!

 – Наш вокзал!

 – Наша Південна!

7-річннй білявий хлопець в матросці з апломбом заявляв: «Буду черговим по станції». Його сусіда скромніший: «А я машиністом, це краще».

Всі вони хочуть стати черговими, машиністами, диспетчерами, кондукторами, вагонними майстрами. Вони мріяли про свою залізницю всі роки війни. Вони з радістю відновлювали її. Залізниця ніколи не була для них іграшкою, розвагою, черговим атракціоном з парку культури і від. починку. Це рідна справа, любиме покликання, школа, що виховує майбутні кадри радянських залізничників.

В натовпі пасажирів юнаки з спокійними засмаглими обличчями. До війни вони працювали на цій залізниці. Один їздив машиністом, другий керував станцією, третій ремонтував вагони. Вони не забули свого дітища і повернулись до нього.

Анатолій Сапегін до війни здобув славу кращого машиніста Малої Південної. Він вів паровоз, сказати б, на «великому клапані». Прийшла війна. Сапегін поїхав вглиб країни, але любимої справи не покинув: працював паровозним кочегаром на Ленінській залізниці. Відданий патріот Батьківщини, він трудився для Перемоги. Сьогодні Толя Сапегін поведе перший поїзд.

Назаров був до війни начальникам станції Мала Південна. Тепер він призначений інспектором служби руху цієї залізниці. Він каже:

– Ми до війни будували залізницю. Але так швидко, як зараз, ми б не зуміли її збудувати!

Назаров має рацію. Мала Південна відновлена стахановськими темпами. Вокзал виріс за місяць-півтори. Будував його колектив 5 будуправління ОБМЧ-26. I будував не на живу нитку, а по-справжньому, добротно, з гарантією на майбутнє.

Всередині вокзал не менш красивий, ніж зовні. Чистий вестибюль, каси, буфет, пасажирський зал. Добре зроблено. Який ніжний орнамент на стелі! Це робота альфрейщика тов. Іванова. Постарались всі: столярі, теслярі, штукатури, сантехніки. Вокзал не боїться і зими — є парове опалення. Не тільки вокзал — вся залізниця побудована добротно, надовго. Спільними силами залізничників, дітвори і населення різних районів міста прокладено 3 кілометри залізничної колії. Харківський вагоноремонтний завод з допомогою робітників третьої вагонної дільниці, збудував новенькі вагони. А паровоз відремонтували вихованці залізничної школи. Мала Південна — подарунок дітям до Всесоюзного Дня залізничника.

…Швидко посувається стрілка годинника 12 година дня. Біля перону — блакитний поїзд з трьох вагонів і паровоза. Юнак машиніст жде сигналу. Промайнула червова шапка чергового. Медяні удари в колокол.

Щасливої дороги, юні залізничники!      

М. ЧЕРВЯКОВ.

Газета «Соціалістична Харківщина», 03.06.1945, №109 (6982)

Харківська дитяча залізниця «Мала Південна» відбудовується. По мальовничій трасі скоро знову побіжить маленький паровоз з «голубим експресом», з’єднуючи Центральний парк ім. Горького з Лісопарком. До експлуатації залізниці знову стануть юні паровозники, руховики, колійці, вагонники. Щоб вчасно підготувати колектив «Малої Південної», міський комітет ЛКСМУ та управління дитячої залізниці оголосили про набір на півторамісячні курси юних залізничників.

На курси приймають комсомольців та піонерів віком від 10 до 15 років. Вже зараз до прийомної комісії. Міськкому ЛКСМУ, що міститься по вул. Трінклера, 6, надходить багато заяв. Автори їх висловлюють бажання стати стрілочниками, диспетчерами, начальникам станції, машиністами, колійними наглядачами тощо. 18 червня приймання заяв припиниться, а 20 червня курси розпочнуть свої заняття в Палаці піонерів.

Газета «Соціалістична Харківщина», 26.05.1945, №103 (6976)

23 травня міськком КП(б)У розглянуто питання про відбудову Харківської дитячої залізниці. «Мала Південна» стала до ладу в 1941 році. В створенні її брала .участь вся громадськість міста.

В мальовничому кутку міського парку культури ім. Горького розташувались прекрасний вокзал, депо, по 3-кілометровій магістралі, що проходила через два красивих мости, курсували м'які, комфортабельні вагони, маленький паровоз. Харківські піонери проводили там свій позашкільний час, привчалися до праці, оволодівали професіями залізничників.

Німецькі дикуни зруйнували вокзал, вивезли паровоз і вагони, зняли рейки 4 шпали, висадили в повітря водоймище.

Днями комсомольська організація міста порушила питання про відбудову дитячої залізниці. Міськком КП(б)У підтримав цю ініціативу і прийняв рішення — до 30 липня, Дня залізничника, закінчити першу чергу робіт і здати залізницю в експлуатацію. На будівництво асигновано 900.000 карбованців. Велику допомогу повинно надати, передусім, управління Південної залізниці. Від імені працівників Південної тво начальника залізниці тов. Дмитрюк зобов'язався очолити всі роботи по відбудові «Малої Південної». Вагоноремонтний завод зробить вагони, паровозоремонтний — паровоз, трест ОБМЧ-26 — відбудує вокзал, МППО — водоймище. У відбудові візьмуть також участь ХЕМЗ, будівельний трест № 4, ОБМЧ-301 і інші організації й заводи.

Присутні на бюро секретарі райкомів КП(б)У міста взяли на себе зобов'язання щоденно слідкувати за відбудовою тих об'єктів, які вони будували до війни. Міськком ЛКСМУ очолить участь молоді у відбудові і негайно розпочне готування кадрів юних залізничників.

Начальником дитячої залізниці затверджено старого працівника залізниці тов. І. Я. Шрамка.