Малая Южная железная дорога

Газета «Южная Магистраль» № 43/2015, 06.11.2015

8 листопада дитяча залізниця Мала Південна святкує 75-ту річницю від дня свого заснування

Напередодні ми зустрілися із начальником дитячої залізниці Олегом МАСЛОВИМ й поцікавилися про найбільші досягнення й плани ювілярки.

– Олеже Павловичу, який, на Ваш погляд, головний підсумок 75-річної роботи дитячої залізниці?

– 3 моменту відкриття першого сезону пасажирських перевезень, який відбувся у 1940-му, в гуртках дитячої залізниці пройшли навчання 83700 школярів.

Погодьтеся, це досить красномовний результат. Причому значна кількість вихованців назавжди пов'язала своє життя із галуззю й зараз працює на підприємствах залізничного транспорту України. Якщо говорити про «родзинки» Харківської дитячої магістралі, то вона, приміром, ініціювала проведення першого Всеукраїнського зльоту юних залізничників у 2005-му.

Визначальним є і той факт, що до нинішнього часу протягом семи років Мала Південна визнавалася найкращою дитячою залізницею країни.

– Яка система підготовки юних залізничників склалася за цей час?

– Передусім, дитяча залізниця – це установа професійної орієнтації та підготовки школярів. Навчальний процес тут проводиться у два етапи: з листопада по квітень – теоретичний курс навчання, з травня по жовтень – навчально-виробнича практика. Причому заняття з гуртківцями проходять як на базі дитячої залізниці, так і в загальноосвітніх, спеціалізованих школах, ліцеях, гімназіях міста і області. Крім профорієнтаційної освітньої програми, велика увага приділяється спортивному вихованню юних залізничників. Так, у спортивному комплексі «Локомотив» імені Г. М. Кірпи щороку проводяться спортивні змагання з міні-футболу серед команд змін Малої Південної, загальноосвітніх шкіл міста і області, а безпосередньо на базі дитячої залізниці – шахові та шашкові турніри. Вихованці дитячої залізниці – часті гості багатьох структурних підрозділів Південної магістралі, де мають змогу ознайомитися з технологією роботи станцій, локомотивних депо та обчислювального центру. На Малій Південній велика увага приділяється патріотичному вихованню юних залізничників. Вихованці дитячої магістралі зустрічаються з ветеранами та учасниками Великої Вітчизняної війни, ветеранами праці, новаторами виробництва. На канікулах мандрують визначними історичними місцями як магістралі, так і всієї Харківщини. Словом, на повну силу розкривають всі свої здібності і таланти.

– А як цьому сприяє технічне і методичне забезпечення навчального процесу?

– Слід зазначити, що хоча наша залізниця і дитяча, проте являє собою повноцінний залізничний підрозділ з власними станціями (Парк та Лісопарк, платформою Меморіал), поїздами, пристроями автоматики, централізації, сигналізації та зв'язку. На Малій Південній оновлена навчальна база: світлі навчальні кабінети зі змістовним наочним приладдям, комп'ютерною технікою, профільною літературою й комфортними меблями, сучасні робочі місця для проходження виробничої практики, чудовий комп'ютерний клас…

Для проведення практичних занять у гуртках залізничного профілю на станції Парк, одразу за навчальним корпусом, побудовано полігон, який обладнано магістральним стрілочним переводом, переїздом із світлофорною сигналізацією та різноманітними світлофорами. Наразі ми плануємо проводити практичні заняття машиністів тепловозів у локомотивному кабінеті з      влаштуванням спеціального обладнання – симулятора руху поїздів.

– Однак жодні сучасні технології не замінять досвіду, тісного спілкування з дорослими наставниками, особливо інструкторами виробничого навчання…

– Безсумнівно. Дитяча залізниця – це своєрідна велика родина, об'єднана спільними цінностями та традиціями, а інструктори стають для своїх вихованців дійсно близькими та рідними людьми. Вони не тільки навчають їх азам залізничної професії, а й прищеплюють працьовитість, дисциплінованість, вміння знайти вихід із складних ситуацій тощо. Не одне десятиліття віддали вихованню юних залізничників Валентина Борозинець, Валерій Горевич, Ольга Вистороп, Пауліна Бабак та багато інших закоханих у свою справу вихователів. Нині їх наслідують не менш захоплені Лідія Микитась, Борис Трусов, Ганна Деменкова, Ольга Федющенко, В'ячеслав Тищенко та Володимир Ковтун. Завдяки ентузіазму та сумлінній праці колективу Мала Південна упродовж свого існування була і залишається не лише унікальним профорієнтаційним закладом, а й однією з найвизначніших пам'яток як Південної магістралі, так і Харкова.

– Яким Ви бачите майбутнє Малої Південної?

– Своє майбутнє ми бачимо лише у складі інфраструктури залізниці. Пильна увага й щира турбота з боку керівництва Південної магістралі та закріплених за нами підрозділів допомагають дитячій залізниці удосконалюватися. Приміром, цьогорічне ювілейне відкриття руху поїздів на Малій Південній ознаменувалося впровадженням низки дизайнерських і технічних новинок, серед яких і пасажирська платформа з комфортним та оригінальним навісом, і колія з оновленою рейко-шпальною решіткою, і збагачений сучасним обладнанням навчальний полігон тощо. Нині залізничні будівельники завершують спорудження газової котельні, яка дозволить уникнути залежності від графіка системи міської тепломережі й забезпечить теплом навчальні класи та вокзальне приміщення. Залізничники постійно не словом, а ділом дбають про дітей, усвідомлюючи, що найцінніший внесок – у майбутнє, а значить в підростаюче покоління…

Наталія ВАСЮТА 

Досвідчений інструктор з виробничого навчання Лідія МИКИТАСЬ: – З сучасними дітьми працювати дуже цікаво, адже вони знають набагато більше, ніж вихованці минулих років, прекрасно розбираються у технологіях. Під час Євро-2012 саме діти проводили для іноземних гостей екскурсії Малою Південною англійською мовою, а на Міжнародному зльоті юних залізничників, приуроченому до ювілею Південної, виступили перекладачами для делегацій з Німеччини та Угорщини. Більш за все мені подобається вести заняття з юними залізничниками, а також водити дітей на екскурсії. Найулюбленіші – на станції Харків-Пасажирський та Основа, де дітям дозволяють спробувати сили в якості чергового по гірці в навчальному комплексі. Дуже сподобалася юним залізничникам і цьогорічна екскурсія до УкрДУЗТ на День відкритих дверей. Нам показали лабораторію організації руху, пояснили, які пульти встановлені і як здійснюється управління рухом, і через 15 хвилин діти вже розподілили обов'язки, сіли і почали працювати. Чесно кажучи, у мене навіть сльози на очах виступили, як побачила це, та й викладачі УкрДУЗТ були вражені.

СЛОВО ЮНИМ ЗАЛІЗНИЧНИКАМ

	Аміран АБАШИДЗЕ, голова Ради юних залізничників: – Найцікавіше для мене – працювати з дітьми і разом організовувати заходи: відкриття сезону 1 травня, День захисту дітей, конкурси… Зараз на нашій залізниці навчається більше 1000 вихованців, кожен з яких – унікальна особистість, і я з радістю спостерігаю, як молодші колеги набираються досвіду та успішно працюють під час виробничої практики. Крім того, завдяки дитячій залізниці я знайшов чимало друзів та однодумців в усіх куточках України та за її межами.
	Олег НАЗАРЕНКО, секретар Ради юних залізничників: Я віддаю перевагу організації руху, а не локомотивному господарству. За це слід подякувати прекрасному інструктору Лідії Микитась, яка зуміла зацікавити нас такою відповідальною професією, як ДСП. 3 багатьма її колишніми вихованцями, до речі, зустрічаюся під час екскурсій підрозділами Південної, і всі вони згадують Лідію Миколаївну з великою повагою та любов'ю.
	Ярослав БЄЛЯЄВ, машиніст-інструктор: Маленьким я часто приходив на Малу Південну з батьком – колишнім юним залізничником, тож не дивно, що і сам захотів тут працювати. Коли у мене будуть свої діти, я теж продовжу цю традицію. У майбутньому хочу стати ДСП і завдяки дитячій залізниці вже знаю, до чого маю готуватися. Також дитяча залізниця дає змогу розкрити і творчі здібності: я співаю, пишу вірші та пісні, а нещодавно зняв відеоролик на конкурс «За що я люблю Малу Південну».
	Андрій ПИШНИЙ, ДСП-інструктор: – На Малій Південній я навчився спілкуватися й ефективно співпрацювати з людьми та навіть трохи керувати ними. У цей сезон запам'ятався тим, що я став ДСП-інструктором, оскільки працюю черговим на дитячій залізниці вже три роки і можу поділитися досвідом з колегами. Управління рухом для мене – справжнє задоволення, а під час екскурсій маю нагоду випробувати себе як справжній професіонал на станціях Південної.
	Дар'я ШЕВЧЕНКО, "голос Малої Південної", оглядач вагонів: Кожна зміна для мене – наче захоплююче свято. Серед найяскравіших вражень сезону – поїздки на екологічний фестиваль до Запоріжжя та на 60-річний ювілей Малої Білоруської дитячої залізниці, що подарували нові зустрічі та знайомства. Я професійно займаюсь вокалом. Виступаючи на концертах для дитячої аудиторії, намагаюся виконати кожну пісню якомога краще.

Підготувала Надія ШАРАФУТДІНОВА