Малая Южная
Журнал "Україна", № 1, 1950 г.
Вже згасає осінь. Дерева от-от вкриються снігом. Спустіли алеї і спортивні майданчики парку імені Горького. Погожих днів улітку тут багато харків'ян — це їх улюблене місце. Але й тепер у дні відпочинку завжди повно дітвори в парку — правда, тільки в одній його частині, біля станції «Малої Південної». Дитяча залізниця приваблює не тільки міських, а й сільських дітей. Вони приїздять сюди з районів області. У прекрасному будинку вокзалу затишно і комфортабельно. Тут є все потрібне для юного пасажира, завжди панує чистота й порядок. Підійшов поїзд. Дітвора займає місця в маленьких, добре обладнаних вагонах. Вся поїзна бригада, всі працівники станції — юні залізничники. 900 школярів обслуговують «Малу Південну», а багато колишніх її вихованців вже скінчили інститути і працюють на залізницях країни.
У неділю й вони приходять на станцію «Парк», щоб познайомитися з своїми послідовниками. Яку невимовну радість відчуває п'ятнадцятирічна вартова по станції, коли, з'явившись на пероні у залізничній формі, вона впевнено відправляє поїзд. Вартова тут найстарша і їй підкоряються всі— навіть машиніст із своєї паровозної будки чекає її сигналу. Не меншу гордість почувають юні провідники і стрілочники. Та ось поїзд рушив. З заздрістю проводжають його діти, у яких квитки на другий рейс… Незабаром поїзд має повернутися зі станції «Лісопарк» і юні пасажири займуть місця в маленьких комфортабельно обладнаних вагонах.
Фото Я. ТАБОРОВСЬКОГО.