Малая Южная железная дорога

Прошлое и настоящее

Малая Южная железная дорога

Материалы СМИ за 1947 год

Мала Південна

Журнал Барвінок, № 11, 1947 г.

Л. Биховська

Радіо розносить слова: "Почався продаж квитків на пасажирський поїзд № 41. Поїзд вирушає від станції Парк до станції Лісопарк".

Пасажири купують квитки й сідають у пагони. Провідники допомагають їм зайняти місця.

Люди з перона махають хустинками подорожнім, а ті з розчинених вікон вагонів вигукують. «Не сумуйте, скоро повернемось…”

Черговий по станції в червоному кашкеті виходить на перон.

Перший дзвоник. Другий дзвоник. І поїзд плавно рушає колією. Тут є все, що повинно  бути на справжній залізниці: паровоз і вагони,  депо, семафори і світлофори, стрілки і все залізничне господарство. Тільки все це дуже невеличке та й залізничники і пасажири тут зовсім молоді: це — школярі міста Харкова.

Диктор, який передавав по радіо оголошення — Юра Капкан, учень п'ятого класу 75-ої школи. Черговий по станції Рудик Суплін, учень шостого класу 36-ої школи. Машиністами працюють Генадій Винниченко, Валентин Поніровськнй, Провідники Оля Роденко, Алла Пономаренко, головний кондуктор – Юра Присич, і начальник станції Парк — Додік Карпман.

Начальники змін, начальники служб руху, тяги, шляхів, поїзні, вагонні майстри — це все піонери і школярі Харкова. Вони самі складають графік руху поїздів, самі ведуть їх, самі ремонтують паровози й вагони, уважно стежать за тим, щоб усе їхнє господарство було в зразковому порядку.

Маленькі харків'яни дуже люблять свою залізницю. У вільний час хлопчики й дівчатка поспішають на станцію Парк, сідають у голубі вагони, які мчать їх крізь ліс і поля. От роз'їзд Буревісник. Поблизу розташовано піонерський табір.

Піонери вибігають до поїзда, весело вітають пасажирів і залізничників. Хвилина, і поїзд іде далі.

От і приїхали на станцію Лісопарк. Поїзд пройшов три кілометри — така довжина Малої Південної.

Дитяча залізниця не завжди була такою. До Великої Вітчизняної війни довжина її була тільки один кілометр. Коли німецькі фашисти захопили Харків, вони зруйнували тут не тільки фабрики й заводи, житлові будинки й електростанції, вони зруйнували також Малу Південну — улюблене місце дитячих прогулянок. Голубі вагони були спалені, паровоз розбито, на місці привітного вокзального будинку — самі руїни.

Коли Радянська Армія визволила Харків, і почалася відбудова міста, комсомольці вирішили відбудувати і Малу Південну.

На допомогу прийшли дорослі залізничники, робітники харківських заводів і фабрик, учні старших класів, студенти.

Вони збудували нові вагони, проклали нову колію, втроє довшу ніж до війни. Знову височить світлий красивий будинок-вокзал, в якому розмістилися каса, довідкове бюро, комора зберігання ручного вантажу. Є тут просторий, прикрашений чудовими квітами зал, де пасажири чекають поїзда. Є буфет, де можна поснідати перед подорожжю, кімнати, де працюють начальник станції та начальники служб.

Веселий гомін сповнює приміщення вокзалу і парк навколо нього, коли тут збираються сотні школярів. Багатьом з них хочеться не тільки проїхатися залізницею. їм хочеться бути машиністами, кондукторами, працювати в паровозному депо. Але на Малу Південну приймають лише тих, хто старанно вчиться в школі, хто добре, дисципліновано поводиться.

У Шури Фадеєва, учня п'ятого класу 96-ої школи, були в табелі трійки з деяких дисциплін. Шурі дуже хотілося стати машиністом. Його прийняли на залізницю, але з такою умовою, щоб він протягом найближчих місяців виправив свої оцінки. Шура дав таке слово і чесно додержав його. Він став відмінником навчання і вправним машиністом. Коли юні залізничники Віола Колесник і Віля Дружининський відстали в своїх шкільних заняттях, начальник залізниці тов. Кравченко попередив їх, що вони зможуть працювати на залізниці тільки толі, коли добре вчитимуться. Через місяць школярі з гордістю принесли товаришу Кравченкові табель з добрими оцінками.

Мала Південна залізниця — це не тільки чудесна розвага: тут діти привчаються до корисної праці, вивчають залізничну справу.

Немало юних залізничників, закінчивши навчання в школі, пішли вчитися в залізничні технікуми і вузи. А тепер вони працюють уже не на Малій, а на справжній Південній залізниці.

Так, Єва Дашевська, яка була колись диспетчером на дитячій залізниці, встигла закінчити навчання в Харківському інституті інженерів транспорту і тепер працює черговим по станції Харків-Пасажирська.

Десятки юних залізничників тепер студенти харківських інститутів. Вони часто приходять на Малу Південну, цікавляться її життям. Недавно з Армії надійшов такий лист від Василя Теплова:

«Мене дуже цікавить, чи працює наша Мала Південна. Вона така дорога мені тому, що привчила мене до праці, допомогла стати водієм і танка».

Мала Південна знову працює, вона стала ще  кращою, ніж до війни. На ній є вже два паровози, нові вагони.

Діти з захопленням розповідають про те, як зростатиме найближчим часом їхня залізниця. Буде далі прокладено колію, яка простягнеться аж на дванадцять кілометрів. Поїзди йтимуть до красивого озера біля села Лозовеньки, там буде нова станція — Озерна. Будуть устатковані нові майстерні.

Малу Південну часто відвідують гості з різних місцевостей нашої великої Батьківщини.

Були тут учителі з Закарпатської України, вихованці дитячих будинків Донбасу, учні суворовського училища. Приїжджали сюди й залізничники міста-героя Сталінграда, де тепер також будують дитячу залізницю.

Була тут недавно група командирів Радянської Армії — учасників боїв за визволення Харкова. Ось що написали вони:

«Чотири роки тому ми з боями проходили через Харків. На місці дитячої залізниці були купи каміння та щебеню, самі руїни. Почуття великої радості охоплює нас, коли ми бачимо зараз Малу Південну залізницю. Глибока подяка харків'янам за чудесний подарунок нашим дітям».

Барвинок, №11, 1947, 1 стр.

На Малой Южной

Газета Красное Знамя, 10.08.1947, № 154 (1959)

 

Харьковская детская железная дорога пользуется большой популярностью у ребят. По воскресным дням в поездах "Малой Южной" едут сотни детей. На вокзале организуются выступления художественной самодеятельности.

Около 200 юных железнодорожников обучаются сейчас в кружках, овладевают специальностями машинистов, помощников машиниста, путейцев, связистов, дежурных по станции и т. д. Есть здесь также кружки — спортивный, электротехнический, художественной самодеятельности.

В День железнодорожника на «Малой Южной» организуется массовое детское гулянье. Юные железнодорожники встретятся с Героем Социалистического Труда тов. Покусай, прослушают беседу о работе и достижениях железнодорожного транспорта нашей страны. После торжественной части начнется концерт художественной самодеятельности, игры, спортивные соревнования.

Весело проведут свой праздник юные железнодорожники.

«Не заботятся о юных железнодорожниках»

Газета Красное Знамя, 15.07.1947, № 139 (1939)

 

Под таким заголовком в газете «Красное знамя» было напечатано письмо о неудовлетворительном снабжении юных железнодорожников, обслуживающих Малую Южную.

Дзержинский районный трест столовых сообщил, что им приняты меры для бесперебойного снабжения продуктами питания юных железнодорожников.

Не заботятся о юных железнодорожниках

Газета Красное Знамя, 18.05.1947, № 96 (1896)

Среди юных железнодорожников Малой Южной много детей инвалидов войны и погибших воинов. Все свободное от учебы время они отдают любимому делу—изучению железнодорожного транспорта.

Чтобы улучшить бытовые условия юных железнодорожников, администрация дороги договорилась с городским управлением общественного питания об отпуске им завтраков.

Малую Южную должна обслуживать 214 столовая Дзержинского треста. До 26 апреля мы регулярно получали продукты, а затем началась перебои.

Когда мы обратились за раз'яснением к заведующему столовой тов. Кривецкому, то получила от него неутешительный ответ:

— На базе нет продуктов.

Между тем на базе горуправления общепита нас заверили, что 214 столовой продукты отпущены полностью.

Дзержинскому тресту столовых давно пора проверить работу 214 столовой и установить, кому выделяются продукты, предназначенные юным железнодорожникам.

БАША,
ДЫБСКИЙ,
ДРУЖИНИНСКИЙ
— члены Совета Малой Южной.

ВІДКРИТТЯ МАЛОЇ ПІВДЕННОЇ

Газета Соціалістична Харківщина, 04.05.1947, № 89 (7478)

Сотні хлопчиків і дівчат міста зійшлись 1 травня на відкриття своєї залізниці. Цього року ще краще відремонтовано і прикрашено відомий вокзал Малої Південної. Дошка пошани, фотовітрини, діаграми роботи за 1945—46 роки, стінна газета — все це свідчить, що тут не перший день кипить життя. Мала Південна вже має свої традиції: вона перевезла 94216 пасажирів, з них до 77 тисяч дітей. 365 юних залізничників позмінно її обслуговують, а 85 — так званий кістяк — одягнуті в нову залізничну форму, яку пошило для них до 1 Травня Міністерство шляхів.

Всім життям залізниці керує дитяча Рада під головуванням учня другої залізничної школи відмінника навчання Жуковського.

О 2-й годині дня зійшлися гості: заступник начальника Донецької залізничної округи тов. Ципленков, секретар міськкому ЛКСМУ тов. Бухало, начальник Південної залізниці тов. Дмитрюк, заступник секретаря міськкому КП(б)У тов. Кулябко та інші.

Завітали учні другої і четвертої середніх шкіл, прийшли суворовці. ПІСЛЯ привітань і поздоровлень діти показали свою самодіяльність. В залі серед квітів виступив джаз, почалися танці.

А перший поїзд уже відійшов. Його повели відмінники навчання, стахановці Малої Південної машиніст Шура Животов, головний кондуктор Юра Присіч, старший кондуктор Слава Козиренко.

Малу Південну залізницю відкрито. Для неї ремонтують ще шість ризьких вагонів — два на Панютинському вагоноремонтному заводі, один — на Харківському, два — на Люботинській вагонній дільниці, один на ст. Харків-Пасажирська. Незабаром прибуде другий паровоз. Починається будівництво третьої додаткової колії, роз'їзду і петлі станції Лісопарк.

На зеленій площадці проти вокзалу мають бути різні гри, гойдалки, гігантські кроки тощо.

НАКАНУНЕ ОТКРЫТИЯ МАЛОЙ ЮЖНОЙ

Газета "Красное Знамя", 26.04.1947, № 83 (1883)

1-го мая открывается летний сезон на Малой Южной железной дороге.

Детская железная дорога в Харькове пользуется большой популярностью. Здесь организована теоретическая и практическая учеба юных железнодорожников, проводится политико-воспитательная и культурно-массовая работа. Дорога располагает опытным инструкторско-преподавательским составом, богатой техникой, наглядными пособиями, настольными и спортивными играми. Досуг ребят организуют массовик и баянист.

Сейчас на Малой Южной заняты 360 учащихся. Это — отличники четвертых — десятых классов школ. Многие из них — дети транспортников. На дороге деятельно готовятся к открытию сезона. По-стахановски трудятся кадровые работники тт. Александров, Тимофеев, Андрейченко, Курилка, Вериженко.

Много энергии вкладывают в любимое дело юные железнодорожники Володя Дыбский, Виля Друженинский, Виктор Баша, Винниченко, Колесник, Сигинов, Животов, Руденко.

В плане работы на летний период — ряд интересных лекций, бесед, массовые игры, спортивные соревнования, выступления участников художественной самодеятельности, экскурсии; намечено оборудовать спортивный городок, организовать оздоровительную детскую площадку.

В. ВАСИЛЬЕВ.

Красное Знамя, 29.04.1947, № 87 (1887)

ЮНЫЕ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНИКИ ПРОСЯТ…

Газета "Красное Знамя", 15.04.1947, № 75 (1876)

Первого мая начнет работать Малая Южная. В нынешнем году юные железнодорожники получат в свое распоряжение дополнительно шесть вагонов. Они требуют восстановительного ремонта, который распределен между несколькими предприятиями: Харьковским и Панютинским вагоноремонтными заводами, вагоноремонтными участками Харькова – Пассажирского и Люботинским.

Мы, юные железнодорожники, обращаемся через газету «Красное знамя» к рабочим, инженерам и техникам этих предприятий с просьбой ускорить ремонт, чтобы можно было своевременно сдать вагоны в эксплуатацию. В свою очередь юные железнодорожники обязуются безаварийно эксплоатировать вагоны на своей дороге. Мы также обязуемся получить в последней учебной четверти по всем предметам пятерки и четверки и отлично сдать экзамены.

По поручению юных  железнодорожников:

председатель Совета Малой Южной Виктор Баша,

члены Совета: Володя Дыбский, Вилен Дружининский, Виолетта Колесник, Додя Картман.

^