Малая Южная железная дорога

Прошлое и настоящее

Малая Южная железная дорога

Малій Південній—негайну допомогу

Газета «Соціалістична Харківщина»,31.10.1945, №216 (7089)

 

Малу Південну залізницю зима застала зненацька. А ще на початку жовтня міський комітет КП(б)У зобов'язав ряд будівельних організацій і управління Південної залізниці до кінця жовтня закінчити підготовку її до зими.

Проте, будівельні організації та Управління Південної несерйозно поставились до цієї справи.

Приміщення вокзалу не засклено, центральне опалення не встановлено, не закінчено будівництва і утеплення паровозного депо. Ворота збиті наспіх, не зачиняються, витяжна труба депо зроблена невірно, водогону немає. Промивку паровоза доводиться робити надворі, що забороняється правилами технічної експлуатації.

На вимоги керівництва Малої Південної прискорити закінчення робіт начальнпк п'ятого будуправління ОБМЧ-26 роздратовано відповідає:

— Куди ви поспішаєте! До зими ще далеко…

Не краще виконують свої обов'язки залізничники, а між тим, хто як не вони повинні дбати про свою Малу Південну. Третя вагонна дільниця збудувала для Малої Південної браковані вагони. Рами перекошені, розсохлися. Засклити їх неможливо. Внутрішнє устаткування вагонів неякісне, і все ж без найменшого почуття сорому, бракороби вимагають вид начальника Малої Південної тов. Кравченка підписати акт про прийом цих вагонів як доброякісних.

Колійці третьої дільниці служби колії (начальник тов. Кулик) повинні були завезти на полотно вузькоколійки баласт, шпали, покласти підкладки під рельси, капітально відремонтувати все полотно, але до цього часу нічого не зроблено. Сам начальник Південної тов. Даниленко був свідком, коли під час руху поїзду від станції Парк до станції Лісопарк вагони шість разів сходили з колії. Тут же були дані обіцянки і запевнення, та, коли другого дня тов. Кравченко звернувся за обіцяною допомогою, в Управлінні розвели руками.

Ми звернулися до заступника начальника Південної тов. Дмитрюка з запитанням, як Південна забезпечує готування до зими дитячої залізниці.

— Все, що спроможні —робимо, — відповів тов. Дмитрюк.

Як бачимо, в цьому питанні тов. Дмитрюк дуже «скромно» оцінює свої можливості. Осторонь підготовки Малої Південної до зими стоять міськком і ленінський райком ЛКСМУ.

Скажемо коротко: дуже швидко забули свої урочисті зобов'язання керівники Південної, ОБМЧ і комсомолу. Не до лиця це радянським працівникам.

Є. ЗАЛЕСЬКИЙ.

^